Уявіть завод, де виготовляють пластмасові вироби чи ДСП. Працівники в респіраторах, потужні витяжки, суворий контроль. Бо інакше підприємство просто закриють. Це все скрупульозно регулюється на законодавчому рівні.
А тепер уявіть крісло майстра, який робить кератинове випрямлення волосся. Той самий клас хімічної небезпеки і … майже повна відсутність контролю.
Сідаючи в це крісло, людина рідко знає, що під час процедури її дихальні шляхи, шкіра, слизові й очі контактують із випарами речовини, офіційно визнаної канцерогеном. Майстриня, яка робить таку процедуру щодня, вдихає ці випари постійно.
Ми вирішили розібратися: чи існує в Україні регулювання хімічної продукції в салонах краси, і чи хтось насправді його контролює.
Коротко про проблему
Формальдегід – визнаний канцероген (МАВР/IARC), а донори формальдегіду в засобах для кератинового випрямлення – метиленгліколь, формалін – виділяють цей газ у повітря саме при нагріванні феном чи праскою. Про те, як із цим борються за кордоном, а саме в США, Канаді, Ізраїлі, ми вже писали в окремому матеріалі.
А що в Україні?
Запит до МОЗ: що відповіла держава
Ми звернулися офіційним запитом до Держпродспоживслужби (переадресованим до МОЗ) з проханням надати перелік нормативно-правових актів, що регулюють діяльність перукарень і салонів краси. Відповідь Міністерства охорони здоров’я від 16.04.2026 і подальший власний аналіз нормативної бази дали неочікувану картину: регулювання формально існує, АЛЕ механізму контролю його виконання немає.
У своїй відповіді МОЗ прямо визнає: окремого чинного переліку вимог саме щодо вентиляції, витяжок і організації робочого місця майстра сьогодні не існує, а сформувати такий перелік означало б провести окремий правовий аналіз десятків розрізнених актів. А це вже виходить за межі звичайної відповіді на інформаційний запит. Показово й інше: сам лист завершується застереженням, що листи МОЗ не є нормативно-правовими актами, мають лише роз’яснювальний характер і не містять нових правових норм. Тобто навіть офіційна відповідь регулятора на запит громадської організації юридично нікого ні до чого не зобов’язує.
Нормативна база: що є на папері
1. Технічний регламент на косметичну продукцію
З 3 серпня 2024 року діє Технічний регламент на косметичну продукцію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 №65. Він встановлює вимоги до безпечності, складу й маркування косметики.
У Додатку 2 цього регламенту — список речовин, заборонених для використання в косметичній продукції. У ньому є формальдегід, CAS 50-00-0, параформальдегід, і, що найважливіше, метанедіол, він же метиленгліколь (CAS 463-57-0). Це і є та сама речовина, яку у складі засобів для кератинового випрямлення позначають як “methylene glycol” — вона внесена до переліку заборонених речовин без жодних винятків.
Для порівняння: інші донори формальдегіду (наприклад, речовини з позначеннями MBM, MBO, HPT) заборонені лише умовно, тобто якщо вивільнення формальдегіду становить 0,1% і більше. Метиленгліколь такого пом’якшення не має — він заборонений повністю.
У Додатку 5 (перелік дозволених консервантів) формальдегід відсутній як дозволена речовина. Натомість там прямо зазначено: уся кінцева продукція, що містить формальдегід або речовини, які його вивільняють, у концентрації понад 0,05%, повинна мати попередження “містить формальдегід“.
Тобто засоби для кератинового випрямлення з метиленгліколем у складі — це не сіра зона законодавства. Це пряме порушення чинного Техрегламенту.
2. Порядок нотифікації косметичної продукції
Як же тоді така продукція взагалі потрапляє на ринок? Відповідь — у наказі МОЗ від 18.12.2023 №2147 “Порядок нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію”.
Перед виходом на ринок виробник (або відповідальна особа) вносить інформацію про продукт до електронної системи, і сам засвідчує відсутність заборонених складових. Держава склад продукту до виходу на ринок не перевіряє. Система лише автоматично перевіряє, чи заповнені всі потрібні поля. Тобто, не хімічний склад, а лише документи.
Тобто виробник, який вкаже “не містить metylene glycol” чи “free formaldehyde“, коли насправді він там є, пройде нотифікацію без жодних перешкод. Перевірка складу відбувається (якщо взагалі відбувається) вже постфактум, після того як продукт роками продають і використовують у салонах.
3. Технічний регламент класифікації небезпеки хімічної продукції
Постанова КМУ від 10.05.2024 №539 офіційно класифікує формальдегід як канцероген категорії 1B з обов’язковим маркуванням
Показово, що цей документ містить спеціальну примітку: суміш повинна класифікуватись як канцерогенна, якщо максимальна теоретична концентрація формальдегіду, здатного вивільнитися з неї, незалежно від джерела вивільнення (тобто включно з нагріванням феном чи праскою), становить 0,1% і більше.
Юридичний механізм, який теоретично міг би зупинити продаж небезпечних засобів для кератинування, існує. Але оскільки застосування цієї норми знову ж таки залежить від самодекларації виробника при нотифікації, на практиці вона не працює.
4. Перелік канцерогенних виробничих процесів
Наказ МОЗ від 20.06.2022 №1054 (в редакції наказу №1468 від 16.08.2022) містить офіційний перелік виробничих процесів із високою імовірністю канцерогенності для людини (група 2А). У ньому є пункт “перукарські роботи (із використанням фарбників для волосся на основі азобарвників)”.
Але це стосується виключно фарбування волосся певними барвниками. Кератинове випрямлення в цьому переліку не згадується взагалі. Держава офіційно визнала канцерогенний ризик перукарської професії, але тільки в одному конкретному контексті, залишивши поза увагою термічні процедури з формальдегідом.
5. Гранично допустима концентрація формальдегіду в повітрі робочої зони
Наказ МОЗ від 09.07.2024 №1192 встановлює ГДК формальдегіду в повітрі робочої зони — 0,5 мг/м³. Речовина віднесена до 2 класу небезпечності (високонебезпечні), з позначками “алерген”, “канцероген“, “подразнююча дія”, і вимагає спеціального захисту шкіри та очей.
Наукового підтвердження не бракує: систематичний огляд 23 досліджень у 14 країнах показав, що виміряні концентрації формальдегіду в перукарнях у частині досліджень перевищували гранично допустимі рівні впливу. Інформації про подібні вимірювання концентрації формальдегіду та похідних у салонах України немає.
6. Вентиляція та організація робочого місця — регулювання, якого більше немає
До квітня 2025 року перукарні працювали за Державними санітарними правилами ДСПІН 2.2.2.022-99, які регулювали, зокрема, вентиляцію в салонах. 8 квітня 2025 року цей документ втратив чинність на підставі розпорядження КМУ, а новий досі не з’явився. МОЗ у відповіді на офіційний запит прямо визнає: окремого чинного переліку вимог щодо вентиляції та організації робочого місця майстра сьогодні не існує.
Для порівняння: у США подібні вимоги давно й конкретно прописані — окремий стандарт OSHA щодо формальдегіду на робочому місці та будівельний код із мінімальними параметрами витяжної вентиляції для салонних робочих місць.
Що це означає на практиці
Майстер, який робить кератинове випрямлення регулярно контактує з речовиною, яку держава класифікує як канцероген. Клієнт – рідше, але теж контактує. Але вони не отримують обов’язкової інформації про те, який вплив на здоров’я має ця речовина і які ризики несе регулярний чи навіть одноразовий контакт із нею. .
Закон “Про систему громадського здоров’я” (ст. 14) зобов’язує суб’єктів господарювання виконувати вимоги санітарного законодавства. Але між цим обов’язком і реальною практикою в салоні — прірва: немає перевірки складу продукту до продажу, немає контролю повітря на робочому місці, немає обов’язкового попередження клієнта.
Висновок
Українське законодавство про хімічну продукцію в салонах краси є. Заборона метиленгліколю, гармонізована класифікація формальдегіду як канцерогену, ГДК для повітря робочої зони, обов’язок роботодавця інформувати працівника про канцерогенні ризики — усе це вже прописано в чинних нормативних актах.
АЛЕ проблема в тому, що:
- склад продукції ніхто не перевіряє до виходу на ринок — виробник лише сам заповнює електронну форму й засвідчує, що заборонених речовин там немає, а держава цьому просто вірить на слово;
- немає чинних вимог до вентиляції й організації робочого місця;
- немає обов’язку інформувати клієнта та майстра про ризики конкретної процедури;
- навіть наявний контроль (ринковий нагляд) держава відтерміновує.
Сідаючи в крісло на кератинове випрямлення, людина має усвідомлювати: вона добровільно йде на контакт із речовиною, яку держава офіційно визнає канцерогеном. І при цьому не отримує від системи жодного захисту, який ця ж держава на папері їй гарантує.
І наостанок, маленький, але показовий нюанс.
Постанова Кабміну №737 від 04.06.2026, якою внесено зміни до постанови №65, не скасовує і не переносить ключовий дедлайн 3 серпня 2026 року. Саме до цієї дати косметика мала пройти нотифікацію, і саме ця дата лишається точкою відліку відповідальності виробника.
Але постанова запровадила диференційовану систему перехідних строків залежно від того, нотифікована продукція чи ні, і які речовини входять до її складу.
Ненотифіковану косметику, введену в обіг до 3 серпня 2026 року, дозволено продавати аж до 2030-го; для нотифікованої продукції з певними речовинами — три окремі хвилі дедлайнів на введення в обіг (2026, 2027, 2028 роки), а продавати вже введену на ринок продукцію дозволено до 3 серпня 2030 року.
Формально дедлайн не зрушили. Але на практиці косметика, яка не пройшла нотифікацію чи не відповідає вимогам, цілком законно залишатиметься на полицях ще кілька років після того, як регламент почав діяти.
Саме тому ми створили «Ініціативу сертифікації сфери краси» — громадську організацію, яка працює над тим, щоб:
- процедури в салонах проходили сертифікацію;
- майстри та клієнти отримували повну інформацію про склад продуктів;
- держава нарешті заповнила прогалини в контролі виконання вже існуючих норм.
Якщо ви вважаєте, що краса не має коштувати здоров’я — приєднуйтесь до нас.
